«Тепер дивлюся на власне відображення у вітринах магазинів і дивуюся: невже це я?» — Альона Лаптєва

Зважені та щасливі 6

Альона
була повненькою завжди, від самого народження. У неї три сестри, проте зайву
вагу мала тільки вона. Через це в Альони було важке дитинство: мама намагалася
дещо обмежувати її в харчуванні, увесь час забирала хліб, який донька ховала
під подушкою. На таку несправедливість Альона завжди реагувала бурхливо, а коли
всі члени сімейства покидали кухню, поверталася туди й наїдалася від душі.
Альона пригадує, що була найповнішою спочатку в дитсадку, а потім і в школі, і
в технікумі, і в академії, де навчалася (за першою освітою вона
математик-програміст, за другою — банкір).

«Якось поглянула на себе в дзеркало — о Боже! На мене
дивиться огрядна жінка років сорока»

Це був справжній «комплекс»?

От спостерігаю за людьми. Серед них є
товстуни, при цьому вони взагалі не «комплексують». Я ж себе цим «завантажила»
по повній програмі: зайва вага не давала мені спокою. Переїхавши із Кременчука
до Полтави, відкрила тут супермаркет АТБ, а потім якось глянула на себе в
дзеркало і — о Боже! На мене дивиться огрядна жінка років сорока (важила тоді
110 кілограмів). А насправді мені було лише двадцять вісім. Ось тут і вирішила
за себе взятися. Одна знайома розповіла про лікаря із Запоріжжя, котрий «кодує»
від зайвої ваги. Я поїхала до Запоріжжя. «Кодування» полягало в тому, що лікар
продемонстрував нам якусь передачу й порадив вилучити з раціону вироби з
борошна, цукор і цукровмісні продукти, із фруктів відмовитися від винограду, а
з овочів — від картоплі. Дотримуючись усього цього, і справді скинула за місяць
9 кілограмів. Потім інша знайома порадила вживати таблетки для схуднення
«Ліду», і я підсіла на них. Згодом чула про них негативні відгуки (а я їх майже
10 упаковок використала), та Бог мене милував. До того ж почала відвідувати
спортзал. У результаті за півроку скинула 45 кілограмів і стала важити
шістдесят п’ять.

Загалом любите смачно поїсти?

Звичайно, люблю. Вважаю себе «наркоманом» їжі.
Коли їм, одержую від цього величезне задоволення. Проте от зараз дивлюся,
скажімо, на булочку й думаю: а що корисного ти даси моєму організму? При цьому
згадую себе, колишню, з великим животом. Чітко запам’ятала картину: сідаю на
велотренажер, а живіт лягає на коліна. Кручу педалі — і б’ю себе по ньому
ногами…

Коли вперше схудли, ваше життя змінилося?

Життя змінюється одразу й кардинально. Я стала
популярною серед чоловіків. Люди бачать блиск у твоїх очах. У цей час
познайомилася з моїм нинішнім чоловіком Дмитром. Проте як тільки я розслабилася
й через насичений графік роботи закинула заняття в тренажерному залі, вага
почала швидко повертатися. І буквально за півроку я повернула свої колишні 110
кілограмів.

І якою ж була реакція чоловіка?

Дмитро сказав: я ж тебе, мовляв, не такою
заміж брав. А я йому нічого не розповідала, й про те, що маю схильність до
повноти, чоловік не знав.

Чому, якщо ви вже бачили себе, іншу, дозволили собі
повернутися до колишнього способу життя?

У мене була відмовка: я керуюча великого
супермаркету, дуже стомлююсь на роботі (у мене колектив — майже 100 осіб), тож
на себе, любиму, енергії практично не залишається Усі ми — безнадійні ледарі.
Ми жаліємо себе й відкладаємо все на завтра. Ось так і я «довідкладалася» до
того, що одного разу стала на ваги й побачила, що стрілка завмерла на позначці
120 кілограмів. Я поринула в жахливу депресію, викликану тим, що знала, якою
можу бути, і якою є — маю вигляд жінки, років на двадцять старшої. Від цього ще
більше опускалися руки. І ось тут на телеканалі СТБ з’явився проект «Зважені та
щасливі». Я подала заявку на участь уже в першому сезоні цього шоу, проте мене
не відібрали. Незважаючи на це, у мене з’явився сенс життя. У четвер відкладала
всі нагальні справи й бігла до телевізора. Це було настільки цікаво! Учасники
проекту буквально на очах змінювали себе, своє життя. Бо зайва вага — це перш
за все проблема в голові. За цією нашою пристрастю до їжі в нас самих щось
ховається. Усе це потрібно зрозуміти й поміняти свідомість. Перший сезон
надихнув мене, я також почала худнути. На ту пору і Дмитро поставив питання
руба: або ти, мовляв, щось робиш зі своєю вагою, або будемо прощатися. Мене
немов чимось важким по голові вдарили. Прийшовши до тями, пішла до свого
тренера й поновила відвідини тренажерного залу. На участь у другому сезоні шоу
«Зважені та щасливі» написали заявку і я, і Дмитро.

_MG_0127

Що потрібно для того, щоб стати учасником шоу?

Заповнити анкету і, зрозуміло, мати зайву
вагу. Насправді я не знаю, за якими критеріями йде відбір. У моєму випадку,
думаю, зіграло роль те, що анкету надіслав і чоловік. Тобто це був і його крик
душі.

Зраділи, коли пройшли кастинг?

Не те слово. Думала: що зробила в житті
хорошого, що мені отак пощастило. Я настільки увірувала в те, що проект
«Зважені та щасливі» мене врятує… Навіть на Новий рік загадала одне-єдине
бажання: хочу стати учасницею шоу телеканала СТБ…

Заради телепроекту ви готові були пожертвувати роботою?

На всякий випадок написала заяву про
звільнення, проте компанія АТБ, в якій працюю майже 10 років, пішла на
поступку, зберігши за мною робоче місце. Допомогла мій керівник, яку називаю
другою мамою, Олена Кушнірова. Дуже вдячна й своїм заступникам, котрі 4 місяці
працювали практично без вихідних.
 

«Під час телепроекту так налягла на тренування, що навіть
підошви в кросівках протерла до дірок»

У другому сезоні телешоу ви були найхудішою?

Ой, я там так сміялася: уперше в житті мені не
треба було втягувати живіт. Хоча на шоу навіть серед собі подібних особливо не
розслабишся, адже весь час іде змагальний процес.

Серед учасників другого сезону було аж троє полтавців.
Любові Соляник із Комсомольска проект допоміг позбутися 51 кілограма зайвої
ваги (вона схудла із 133-х до 82-х кілограмів). Олег Голованов із Кременчука
втратив 37 кілограмів (до шоу важив 135 кілограмів, після — 98). Проте найдовше
із вас трьох у проекті протрималися саме ви.

Найбільше боялася випасти у перші тижні. Адже
за мною стежила вся наша компанія, в якій працює майже 30 тисяч людей. І от
уявіть собі: за перший тиждень хтось із учасників позбувся 10 кілограмів ваги,
хтось — 7 чи 8,
  а я — всього 3. Думаю:
як же так? Я ж
  старалася, так налягла на
тренування на стадіоні, що навіть підошви в кросівках протерла до дірок. Потім
заспокоїлася: мінус 3 кілограми — це також результат. Я пішла з проекту на 15
тижні з вагою 81 кілограм (скинула за цей час 29 кілограмів) — і це була для
мене велика перемога! Насправді не йшла на шоу за чвертю мільйона. Ішла за тією
Альоною, яку вже бачила. Тією, у якої горять очі, яка легка, повітряна, ходить,
ледь торкаючись ногами землі. Я вже знала, як це — бути худою. До фіналу після
шоу залишалося 2,5 місяця. Згідно з умовами проекту
  мала використати цей час на домашнє
схуднення. І за цей період я схудла з 81-го до 65-ти кілограмів. Таким чином, у
фіналі мала найменшу вагу.

За рахунок чого на проекті скинули вагу? І чи можна
схуднути всім, хто побажає, не беручи участі в телешоу?

Можна. По-перше, потрібно відмовитися від
цукру. Раніше думала: як можна пити несолодкі чай і каву? Але то тільки
спочатку важко. А потім смак змінюється. По-друге, треба пити багато води.
Узимку не дуже хочеться, проте я все одно себе змушую випити за день
півтори-дві літри. А влітку випивала й до 4—5 літрів. Наш дієтолог на проекті
Світлана Фус завжди радить: не ходіть голодні. У вашій сумці завжди має бути
щось їстівне. І як тільки організм захоче їсти, маєте йому щось дати. Це як
топка, в яку, аби вона горіла, потрібно підкидати дрова. Проте не обов’язково
запихати в себе пиріжок. Можна з’їсти три горіхи — таким чином організм отримає
багато корисних речовин і перестане відчувати голод. Якщо ж ігнорую перекуси,
увечері приходжу додому голодна й тоді вже не можу себе контролювати. Як
наслідок, з’їдаю більше, аніж повинна. Сніданок має бути вуглеводним. Я не
люблю каш. Тож на сніданок у мене запіканка з нежирного кисломолочного сиру з
курагою, яблуком та ізюмом або омлет із кольоровою капустою. На обід — м’ясо з
овочами (в моєму холодильнику багато зелені, хоч до проекту вважала, що це
«силос», який неможливо споживати). Якщо дуже хочеться солодкого, можу
дозволити собі вранці 3 кубики чорного шоколаду.

IMG_1001

Тобто нічого особливого? Жодних секретів?

Жодних. Потрібно лише правильно суміщати
продукти, їсти невеликими порціями й часто — от і все. Вечеряти можу й після
шостої години. Не ставлю себе в жодні рамки — це моє найперше правило. Якщо
приходжу до когось на день народження, де всі їдять торт, я теж його можу
скуштувати. Але не лапоть, як раніше, а маленький шматочок. Свекруха пече дуже
смачні пиріжки — дозволяю собі з’їсти половинку. Я собі сказала: таким буде мій
спосіб життя. Не хочу повертатися до себе, колишньої. І для мене буде
найбільшою нагородою, якщо й через 2 роки залишусь з такою ж вагою. Бо найважче
— навіть не схуднути, а втримати нинішню вагу. Дякувати Богу, спокійно пережила
новорічні свята, а багато хто з учасників проекту почав набирати вагу саме під
час січневих святкувань. Я ж 31 грудня навмисне затрималася на роботі майже до
одинадцятої години. Тож пляшка шампанського й нашвидкуруч приготовлений салат —
таким був наш із Дмитром новорічний стіл.

Є таке поняття, як плато. Це коли людина скидає зайві
кілограми, а на певному етапі зупиняється, і далі всі її зусилля виявляються
марними. Так сталося з моєю доброю приятелькою: завдяки раціональному
харчуванню вона позбулася 22 кілограмів зайвої ваги. Проте ось уже 2 роки в неї
жодних зрушень, хоч їй хочеться скинути ще 20 кілограмів.

Успіх схуднення на 80 відсотків залежить від
правильного харчування, а на 20 відсотків — від занять фізкультурою, спортом.
Коли повернулася з телепроекту, мене також настигнув ефект плато: стаю на ваги,
а стрілка зупинилася на позначці 75 кілограмів — і ні туди, й ні сюди. Тож я
перестала зважуватися, аби зайве не засмучуватися. Після роботи тричі на
тиждень відвідую спортзал клубу «Вітамін» — для мене це закон. Звісно, є люди,
яким заняття спортом протипоказані. У такому разі просто ходіть якомога більше
пішки (відмовтеся від автомобіля), починаючи з 10 тисяч кроків. Я, скажімо, із
задоволенням ходжу пішки на роботу з мікрорайону Левада, де мешкаю, рано вранці
бігаю. А раніше мені було важко дійти й до зупинки.

На телепроекті тренували вашу силу волі — влаштували
навіть провокацію їжею.

На початку проекту десь о десятій годині
вечора нас привезли до шикарного ресторану, де столи ломилися від яств. І хоч
ми неабияк зголодніли, адже не їли з восьмої ранку, я навіть не доторкнулася до
їжі — сиділа й ковтала слину. А всі інші учасники накинулися на страви: мовляв,
хоч наїмося під саму зав’язку востаннє. Провокація їжею — не найважчий для мене
момент шоу. Я, скажімо, панічно боюся висоти. А на телешоу змушена була
піднятися мотузяною драбиною на висоту 8-поверхового будинку! Причому піднялася
не останньою. Не знаю, звідки взялися сили. Я ніби винесла сама себе на руках:
ноги так тремтіли, що не могла потрапити на мотузяний щабель. А коли спустилася
вниз, у мене були зчесані до крові руки. Проте це була моя найсильніша емоція
на проекті! Я таке про себе там дізналася! У звичайному житті нізащо не перетнула
б каньйон за допомогою… мотузки. А на телешоу змогла! І 21 кілометр пробігла, й
здолала справжню армійську смугу перешкод (ми цілий тиждень жили в армійському
гарнізоні). Дуже задоволена, що пройшла цей шлях, що все це було в моєму житті.
 

«Коли повернулася з телепроекту, на роботі мене не
впізнали»

Чому, на вашу думку, ви не протрималися в проекті до
кінця?

По-перше, не ставила перед собою такої мети.
По-друге, задля того, щоб позбутися кілограма ваги, мені стільки треба було
зробити за тиждень! Мала по 3, а то й 4 тренування на день. О пів на сьому
ранку вже була на стадіоні. Спочатку ходила. Згодом почала бігати. Після
відвідин стадіону купалася, снідала. Невеличкий перепочинок — і починала
все
     по-новому. При цьому тебе ніхто
нічого не змушує робити. Організатори шоу мотивують це тим, що от ми
повернемося до звичного життя — хто там над нами стоятиме з нагайкою? Я дуже
хотіла схуднути — для мене це був шанс почати нове життя. А коли покидала
проект, подумки обернулася назад, і в мене защеміло серце від того, що цього
більше не буде в моєму житті. Усе-таки цікаво було подивитися на себе збоку.
Скажімо, почувши, як розмовляю з телеекрана, стала стежити за своєю мовою. Бо
наш полтавській говір — це просто жах. Почала більше й читати.

Це правда, що учасники побачили в вас сильного
конкурента, тому тричі відправляли в номінацію?

Я не знаю й цим не переймаюся. А пішла з
телепроекту з чистим серцем. Бо була впевнена, що на досягнутому результаті не
зупинюся, а худнутиму й далі. Тепер у мене нова планка: до літа хочу мати вагу
— 58 кілограмів.

Вважається, що ідеальний варіант — скидати 3—5 кілограмів
на місяць. У противному разі — шкіра «не доганяє».

На щастя, у мене шкіра, як гармошка. Крім
того, ходила на масаж, гідромасаж, тобто стимулювала її, аби вона
підтягувалася.

IMG_8232

Ви носили 58—60 розмір одягу, а стали 46—48-ий. Тож
довелося повністю міняти гардероб?

Вічно носила якісь страшні балахони, за якими
ховала повноту. Нині багато речей віддала Оксані Перуновій, із якою подружилася
на телепроекті (вона прийшла на шоу з вагою 183 кілограми, зараз важить 120
кілограмів і продовжує худнути). А в мене залишився
  гардероб ще відтоді, коли вперше схудла до 65
кілограмів. Я тоді просто гребла в магазинах одяг, адже ніколи не носила
приталених силуетів. Тепер він як знахідка. Придбала лише кожушок — і все. А от
взуття довелося поміняти. Нога в мене й була маленька, та через повноту мала
купувати взуття більшого розміру. Не так давно перестала носити обручку, бо не
могла її надіти. А тепер вона злітає з усіх пальців — стала настільки
завеликою.

Скажіть чесно, хочеться з’їсти чогось забороненого?

Настільки збалансовано харчуюся, що на
заборонене просто не тягне. Та й Дмитро — прихильник здорового харчування, тож
мені було не важко перебудуватися. От сьогодні на роботу взяла рибу з
кольоровою капустою й стручковою квасолею, запечену в «рукаві» без олії (а
раніше полюбляла смажене м’ясо, відбивні). На один перекус було яблуко, на
інший — кисломолочний сир. Із жирів надаю перевагу маслиновій олії. Якщо помідори,
огірки, моцареллу, зелень заправити маслиновою олією й бальзамічним оцетом, та
ще й додати креветки, який пиріжок зможе замінити таку смакоту! Багато хто не
може скинути зайву вагу через те, що недоїдає. Треба їсти! Якщо організму
потрібно 1,5—2 тисячі кілокалорій, а ви даєте йому всього 700, він нізащо не
віддасть вам зайві кілограми. Я навчилася рахувати кілокалорії, це вже навіть
стало звичкою.

Чи не вилізли у вас якісь болячки у зв’язку зі
схудненням?

Навпаки, ті, що були, «позалазили». У мене так
боліла спина!
  Я навіть переживала, що не
витримаю на проекті. Проте Бог милував, про спину там жодного разу не згадала.
До того ж зникла печія, яка раніше дуже дошкуляла.

Та Альона, яка була до проекту, і нинішня — дві зовсім
різні людини. Уперше побачивши вас, таку красиву, чоловік не втратив
свідомість?

Річ у тому, що наша команда за виграш у одному
з конкурсів одержала приз — поїздку додому. Тому Дмитрові було легше звикнути
до моєї нової зовнішності. А от коли після телепроекту вперше з’явилася на
роботі, мене там справді не впізнали. Як завжди, рішучим кроком прямувала до
свого кабінету, аж тут у касовій зоні дорогу перегородила охорона: «Дівчино, ви
куди?» То для мене найзворушливіший момент, адже все було щиро, не награно.
Тепер у мене все не так, як раніше. Я інакше дивлюся на життя, і на мене інакше
дивляться. От сьогодні так слизько — просто ноги в різні боки роз’їжджаються.
Уявіть собі, якийсь чужий чоловік довів мене до роботи. Чоловіки тепер
звертають на мене увагу — аякже! І Дмитро став ревнувати, чого раніше за ним не
помічала. На руках мене почав носити.

Що частіше бачите в очах друзів, знайомих: щиру радість
чи заздрість?

На жаль, щиру радість бачу рідше. От чомусь у
нас такий менталітет: ми не вміємо радіти за когось.

Альоно, коли на вулиці зустрічаєте людей із зайвою вагою,
що відчуваєте?

Звичайно, мені їх жаль. Бо я знаю, як воно,
бути повною, важкою, неповороткою.

Вам не хочеться сказати їм: не жалійте себе, не
лінуйтеся, робіть щось зі своїм тілом — від цього залежить якість вашого життя.
 

Усе
марно, якщо людина не захоче змінитися сама. А змінитися — це цілком
реально.

Ганна
ЯРОШЕНКО

Мова
оригіналу