PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Олеся Жураківська мріє про дитину
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpZy5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Олеся Жураківська мріє про дитину

Зважені та щасливі

Олеся народилася в Києві, і хоча, як вона сама висловлюється, батьки мали «земні професії» і багато працювали, завжди знаходили час чимось порадувати дітей.

«Тата, на жаль, уже немає. Але добре пам’ятаю, як він готував нам у вихідні сніданки й отримував від цього величезне задоволення. Його тижнями не було вдома, він будував дороги, але вихідними не дозволяв навіть уставати з ліжок! Казав: «Дівчата, ви ще полежте!» Сам вибирав продукти на ринку: м’ясо, зелень, овочі, прянощі», – пригадує Олеся.

Мати актриси була людиною творчою. Брала участь у самодіяльності і, якби її молодість не припала на післявоєнні роки, точно б стала актрисою. Себе в дитинстві Олеся згадує таким собі «хлопчиськом-хуліганом»: лазила по деревах, грала в «козаки-розбійники» і шукала скарби. Але водночас відвідувала заняття з художньої гімнастики й танців, пристрасть до яких Олеся відчуває досі, тому й погодилася взяти участь у телевізійному проекті «Танцюю для тебе».

жураковская-середина-2

ПРОФЕСІЯ

Жураківська – «технолог швейного виробництва». Закінчити технікум легкої промисловості її вмовила мама, бо вважала: щоб бути впевненим у завтрашньому дні, потрібно мати професію, яка зможе прогодувати. І мала рацію. Певний час майбутня актриса заробляла на життя пошиттям одягу, мала постійних клієнтів і завдяки цьому навіть заробила на перший автомобіль. Це вже потім був ГІТІС і робота в московському театрі імені Єрмолової.

ОСОБИСТЕ

Пристрасть і ненависть, ніжність і лють – так можна охарактеризувати стосунки Олесі з першим чоловіком.

«Він дагестанець, дуже красивий і гарячий. Займався бізнесом, і спочатку в нас були справді фантастичні стосунки. Потім, у якийсь момент, він став просто одержимим. Це важко назвати звичайними ревнощами, адже людина взагалі не могла себе контролювати. Тож наше розлучення було єдиним способом уберегтися від якоїсь трагічної розв’язки. Зібрала речі, звільнилася з роботи й утекла до Києва. Під час розмови телефоном, він навіть подякував, що прийняла таке рішення й спалила мости. Зізнався, що й сам розумів, що це нічим добрим не закінчилося б», – каже Олеся.

жураковская-середина-1

ПОПУЛЯРНІСТЬ

Успіх і слава в українській столиці прийшли до актриси не відразу. Виконавиця головних ролей російського театру обійшла всі столичні театри в пошуках «свого» і зупинилася на Театрі драми і комедії на Лівому березі. Колеги спочатку не сприйняли Олесю. На думку декотрих, лише другосортна актриса могла повернутися з Москви. Було нелегко переконувати в протилежному. А в кіно Жураківська потрапила завдяки «його величності випадку».

«Мій колега, Микола Боклан, проходив кастинг і випадково почув: «Ну, де нам знайти таку? Щоб і статна була, і красива. Немає такої!». А Микола каже: «Є!». Тоді гуляла на весіллі сестри, мені зателефонували, і поїхала на кастинг прямо з ресторану. Розуміла, другого такого шансу може й не бути», – розповідає актриса.

Олесю відразу затвердили на роль у рекламному ролику мобільного зв’язку. Завдяки йому її згодом почали впізнавати на вулицях і запрошувати в кіно. Загалом Жураківська знялася в понад 50 кінострічках. Зокрема, в телевізійному мюзиклі «За двома зайцями», серіалах «Леся+Рома», «Свати», «Доярка з Хацапетівки» тощо. Нині актриса не скаржиться на брак пропозицій. Постійно запрошують відомі українські та російські режисери.

ЗАЙВА ВАГА

«Заради ролей мені не доводилося худнути, навпаки – треба було тримати вагу, – сміється Олеся. – Перед тим, як зніматися, наприклад, у Говорухіна, мені зателефонували й попрохали: «Лесю, будь ласка, лише не худни!». А я саме тоді надумала: «Літо. Приведу себе у порядок, поїду покупаюся, засмагну». І так постійно: заради ролей я мала бути гладкою. Але коли мені запропонували взяти участь у проекті «Зважені та щасливі» на СТБ як ведучій, я залюбки погодилася».

Під час зйомок Жураківська, завдяки дієті та постійним тренуванням, скинула 25 кілограмів. Знайшла нових друзів серед учасників проекту й зрозуміла, наскільки сильними й наполегливими можуть бути люди заради досягнення своєї мети.

жураковская-середина-3

«ЖІНОЧІ СЛАБКОСТІ»

«Буваю імпульсивна, але намагаюся не ображати людей. Умію не лише «вибухнути», а й щиро перепросити», – зізнається актриса.

Слабкість Жураківської – взуття. Маючи чималенький розмір і високий підйом ноги, актриса не завжди знаходить те, що б хотілося. І готова викласти будь-які гроші за красиві туфлі.

Ще одна риса актриси – сентиментальність. Вона з неймовірною ніжністю розповідає не тільки про своїх численних знайомих, колег, а навіть про жіночок-продавчинь із ринку, в яких купує продукти.

«Які в нас прекрасні люди! Сором’язливі, добрі, чисті душею, – тішиться актриса. – Коли до мене приїжджають друзі з Москви, вони за кілька днів тут «відпочивають» душею».

МРІЯ

Статна й красива Олеся Жураковська має численних прихильників. Проте, того єдиного, з ким хотілося б назавжди пов’язати своє життя, поки що не зустріла. Можливо, через те, що прикладом ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою для неї завжди були батьки?..

«Не знаю, чи треба казати… Єдине, чого мені не вистачає для повного щастя, – це дитина. Хочу, щоб в моєму житті з’явився чоловік, від якого захочеться народити. Дивлюся на своїх племінників і розумію, що це справжнє диво… І впевнена, що Господь мене чує, просто ще не час».

Христина БРЯНЦЕВА