PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Победитель «Зважені та щасливі» скрывал от отца, что ушёл в зону АТО
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpZy5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Переможець «Зважені та щасливі» приховував від батька, що пішов у зону АТО

Зважені та щасливі

Стало відомо, що переможець першого сезону проекту «Зважені та щасливі» Микола Ворошнов знаходиться в зоні АТО. Журналісти сайту СТБ зв’язалися з Миколою і дізналися, що його підштовхнуло до такого рішення.

Миколо, розкажи, будь ласка, як ти прийшов до такого непростого рішення?

Що стосується причин, то просто не зміг залишатися осторонь цих страшних подій, що відбуваються в нашій країні. Я просто не можу стояти з боку, склавши руки, і нічого не робити.

Як давно ти нажився на цей крок?

У квітні минулого року я був у Канаді, по роботі – тренував хлопців. Це була контрактна робота. Тоді гостро постало питання Криму, на Сході ще було спокійно. Ще в той час, я одразу для себе вирішив, що не залишуся осторонь. Але тоді я був пов’язаний контрактними зобов’язаннями, і все що я міг зробити – це допомагати фінансово нашим хлопцям. Однак, як для мене, подібної пасивної участі було мало. Тому, як тільки закінчився контракт, я практично одразу відправився добровольцем. У той час гарячою точкою уже був Схід. У Києві я пробув лише один день.

Миколо, де зараз служиш?

Перша штурмова рота, батальйон спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас» – РПГ – ручний протитанковий гранатомет.

Победитель «Зважені та щасливі» скрывал от отца, что ушёл в зону АТО

Микола Ворошнов

Як рідні та близькі поставилися до твого рішення?

Якщо чесно, то вони дізналися зовсім недавно, і двох тижнів не пройшло. Щоб батьки не переживали, я говорив їм, що досі в Канаді. Для переконливості навіть дивився в інтернеті, яка погода зараз в Монреалі і розповідав потім батькові. Розмовляти з ним відходив далеко, щоб оточуючі звуки не видали мене. Був випадок, коли почалася стрілянина, і батько почув це, довелося довго викручуватися, пояснюючи, що це ремонтні роботи та чути гучний звук роботи перфоратора.

Як рідні дізналися про твоє перебування в АТО?

Мені дали кілька днів звільнювальні і я з’їздив додому. Ось там, на порозі будинку мама і побачила мене. Зрозуміло, що вона була просто в шоці.

Яка була реакція у друзів, знайомих?

Різна. Ті, хто добре мене знав, розуміли, що я вчиню саме так. Були й такі, які відгукнулися на це просто-таки матюками.

Победитель «Зважені та щасливі» скрывал от отца, что ушёл в зону АТО

В особливо важкі моменти, що допомагає триматися?

Дуже велику допомогу надають волонтери. Можна сказати, що взагалі все на них тримається. Не так давно в одній з посилок був дитячий малюнок. Такі речі, вони дуже допомагають, надихають і гріють.

Від імені редакції сайту ми дякую тобі за те, що ти захищаєш Батьківщину в цей складний час. Бажаємо мужності та незламності духу! Дякуємо, що знайшов час поговорити з нами.