PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9ImJpZy5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Прощаючись з учасницею, команда плакала, не приховуючи емоцій

Зважені та щасливі

До важкої праці Люда звикла з дитинства. Маючи домашнє господарство, вона завжди допомагала родині. Здавалося б, неможливого для неї просто не існувало. Колоти дрова, годувати і напоювати корів, займатися господарством. Все це лягло на плечі ще зовсім юної Люди. І все це вона тягнула мовчки. Адже якщо не вона, то хто? І єдиним, що виявилося їй не по плечу – це боротьба з власною вагою.

В її родині все схильні до повноти, тому ні рідні ні героїня проблеми в цьому не бачила. І лише переїзд в інше місто, щоб вступити до технікуму, відкрив їй очі на правду.
Раниму, скромну, ніжну в душі дівчину боляче зачіпали образи однокурсників, обзивали її «бочкою» або «коровою». Але, з іншого боку, завдяки цьому вона змогла усвідомити проблему. Будучи сильною за характером, Люда змогла взяти себе в руки і самостійно схуднути з 110 до 85 кг. Однак, втримати нову цифру на вагах на довго не вдавалося.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ДІма Зовоюра шокував свою маму

Працюючи продавцем у м’ясному відділі магазину, героїні доводиться переносити образи і по сьогоднішній день. Боляче зачіпають фрази покупців: «дай пишний окіст, як у тебе»! Образу і біль Люда заїдає солодким.

Люда боролась за победу до последнего

Люда боролась за перемогу до останнього

Мріючи про сімейне щастя, Люда прекрасно розуміла, що з такою вагою їй навряд чи вдасться налагодити особисте життя. Саме усвідомлення цілей і рішучість допомогла Люді потрапити на проект і міцно зайняти своє місце в «Зеленій команді».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ігор Обуховський провів ударне тренування на сходах

Рівно, як і вдома, в команді Люда працювала не покладаючи рук. Не одного разу саме її сила волі, витримка, терпіння допомогли команді здобути перемогу. А її підтримка, щирі переживання і безкорислива дружба зігрівали не одного учасника таборі «зважених».

Навіть залишаючи проект, сильна дівчина Люда, єдина з команди, хто зумів стримати сльози. Решта ж, плакали, не приховуючи емоцій. 

Як, на вашу думку?

24-10-2014. Всього голосів : 638

Даруйте, але ця стаття доступна тільки в таких мовах: Русский.

Так, це було справедливо

134 (21%)

Ні, тому що перемогу команді переважно здобувала саме вона

223 (34.95%)

Правильно, тому що вона вже тричі потрапляла в номінацію на виліт

281 (44.04%)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Thanks!

Our editors are notified.